СТОРІНКА ІНТЕРВ'Ю

Голови ГО «Всеукраїнське об'єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада»,
Члена Громадської Ради при Держлікслужбі України

ОЛЕНИ ЄВГЕНІВНИ ПРУДНІКОВОЇ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

пʼятниця, 15 вересня 2017 р.

Елена Прудникова: Пока Минздрав создаст Национальное агентство по закупке лекарств, много украинцев умрет

До 2019 года, когда Министерство здравоохранения Украины  создаст Национальное агентство по закупке лекарств, половина тех, кому нужны медикаменты, может не дожить.

Об этом в комментарии ГолосUA рассказала глава общественной организации «ФармРада» Елена Прудникова.

«Эти обещания власти, что завтра или через два года нам будет хорошо, уже начинают людей злить и раздражать. До 2019 года нам нужно еще дожить. Пока Минздрав создаст Национальное агентство по закупке лекарств, у нас половина тех, кому нужны медикаменты, умрет. Деньги международным организациям перечислили, а лекарства еще за 2016 год не поступили. А там же миллиарды перечислены. Но кому – непонятно, министерство скрывает эту информацию», - объяснила Е. Прудникова.

По ее словам, прежде чем создавать новое, «необходимо сделать аудит того, что есть сейчас».
«Нужно проверить международные закупки. Возникновение проблем свидетельствует о том, что там неправильно заключен договор, и он составлен так, что не предусматривает никаких санкций за несвоевременную поставку лекарств. Результаты аудита следует проанализировать, и, учитывая опыт и ошибки этих закупок через международные компании, начинать что-то делать», - заверила Е.Прудникова.

Эксперт обратила внимание, что Минздрав пока даже не определил критерии включения общественных организаций в эту структуру.

«Нам никто не говорит, кто именно будет включен в Национальное агентство по закупке лекарств - профессионалы, или, грубо говоря, любители. Но заявление Ульяны Супрун о том, что «создание и функционирование агентства не требует дополнительных финансовых вливаний, поскольку оно будет обеспечивать себя самостоятельно», и это якобы «поможет сэкономить средства, человеческие ресурсы и время», явственно говорит о том, что именно тут и заложена коррупционная составляющая. Агентство, которое планируют создать, будет монополистом. Оно будет брать деньги на существование у фармацевтических компаний, которые согласятся работать по коррупционным схемам», - подчеркнула Елена Прудникова.

Напомним, ранее сообщалось, Кабинет министров утвердил создание Национального закупочного агентства, которое будет осуществлять закупку лекарственных средств и изделий медицинского назначения (ИМН) на национальном и местном уровне. Соответствующее решение о принятии концепции реформирования механизмов публичных закупок лекарственных средств, в рамках которой создано агентство было принято на заседании Кабмина 23 августа.

Адриана Бубновская
http://ru.golos.ua/social_problem/poka_minzdrav_sozdast_natsionalnoe_agentstvo_po_zakupke_lekarstv_mnogo_ukraintsev_um
Golos.ua © 2015

понеділок, 4 вересня 2017 р.

Е. Прудникова: «В программу Кабмина «Доступные лекарства» вошли медпрепараты, которых нет в аптеках»

Социальная инициатива «Доступные лекарства» сформирована правительством вместе с производителями, которые предложили Кабмину совместно реализовывать лекарства, не пользующиеся спросом». Об этом в интервью корреспонденту ГолосUA рассказала глава общественной организации «ФармРада» Елена Прудникова.

- Елена Евгеньевна, почему именно эти 200 наименований фармацевтических препаратов попали в программу правительства «Доступные лекарства»?

- Препараты, которые включены в этот список, достаточно редко используются пациентами. В эту программу странным образом попали достаточно дорогие лекарства, которые производятся и реализуются в очень ограниченном количестве. В то же время, существуют более дешевые аналоги, успешно принимаемые пациентами на постоянной основе. При этом нельзя сказать, что список утвержденных Кабмином лекарств для участия в этой программе достаточно большой. Есть с чем сравнивать. Когда осуществлялся предыдущий, пилотный проект по гипертоникам, то наименований в списке было значительно больше. Кроме того, в прошлый раз велась статистика по тем или иным заболеваниям, в частности, тогда на 12% снизилось число инфарктов. Все только потому, что люди начали принимать то, что им необходимо.

- Почему, учитывая негативные отзывы аптек об этой программе,  - ведь им еще не заплатили за отпущенные по рецептам лекарства для первого подобного проекта, -  власть не пытается закрыть те долги?

- А чем им закрывать долги, если в бюджете нет денег? Хотя следует отметить, что курс валюты на момент запуска первой программы был 8 грн. Тем не менее, государство закрыло на это глаза.

- А на сей раз, по-вашему, проект лучше реализуется?

- Проблемой при введении этой программы является полное отсутствие такого понятия как электронный рецепт. Я уже не говорю о реестре пациентов. Если бы у нас все это было, то государство не компенсировало бы все подряд, а точно бы видело, что необходимо людям и что, как следствие, нужно компенсировать. У меня сложилось впечатление, что в список специально включили те лекарства, которых нет в аптеках, потому что банально не хватает денег на компенсацию.

- Те медпрепараты из списка, которые есть в наличии в аптеках, действительно настолько доступны и находятся в шаговой доступности для пациента?

- Нынешний аптечный бизнес – это дяди с большими деньгами, которые зарабатывают на пациентах, навязывая им нужное и ненужное. Из моих разговоров с дедушками и бабушками после начала работы этого льготного проекта, оказалось, что они вначале ринулись за рецептами. Но врачи, согласно утвержденному протоколу, вынуждены были пустить их просто по кругу – сделайте анализ крови, флюорографию… В результате больная бабушка, проведя целый день в поликлинике, говорит, что ноги ее больше там не будет. И идет она на все эти жертвы для того чтобы, вдумайтесь, получить аж 7 гривен компенсации. Давайте не забывать, что не все услуги в поликлинике бесплатные, часть платная. Пленка для флюорографии стоит 50-100 гривен. При средней пенсии 1100-1300 гривен, эти 50 гривен не каждый может выделить. В результате, чтобы получить скидку, ты тратишь больше, чем экономишь.

- Елена Евгеньевна, по вашим наблюдениям, много аптек поддержали инициативу «Доступные лекарства»?

- В списке Минздрава, который опубликован у них на сайте, среди участников этого начинания указаны и маленькие аптеки, и большие «сетевики». Однако если спросить у какой-либо большой аптеки, сколько упаковок лекарств по этой программе она отпустила, допустим, в июле, то ответа вразумительного, скорее всего, не получим. А все потому, что программа сведена в нынешнем ее виде, по сути, к уровню коммунальных аптек. Именно они, по большому счету, в ней и участвуют. Они просто вынуждены это делать. Минздрав просто пиарится на цифрах, говоря, что к программе подключились 6000 аптек, или у них выписано 100 000  рецептов или 300 000 рецептов. Но суммы при этом не фигурируют или называются очень редко. Еще реже отвечают на вопрос, возмещают ли средства по этим рецептам и сколько.

- Насколько рентабельно участие для конкретной аптеки в реализации кабминовского предложения?

- Когда программа правительства Гройсмана только стартовала, в аптеках были очереди. Но в результате этого столпотворения аптеки потеряли огромное количество средств. Представьте себе, приходит покупатель, готовый купить лекарство за полную стоимость. Но он не хочет стоять в очереди, поэтому идет в соседнюю коммерческую структуру и покупает все, что ему нужно. Сейчас, конечно, ажиотажа уже нет. Но и доступные лекарства многие отсутствуют.

четвер, 26 січня 2017 р.

Глава ГО «ВО МФА «ФармРада» Елена Прудникова в ТВ сюжете "Лекарства должны подешеветь с начала следующего месяца"



Аптеки и поставщики будут обязаны переписать ценники согласно распоряжению правительства. Медикаменты для сердечников, диабетиков и астматиков будет запрещено продавать дороже, чем они стоят в пяти ближайших странах Евросоюза. Максим Урлапов сверил цены и убедился – один и тот же препарат сейчас в этих государствах стоит в два, а то и три раза дешевле, чем в Украине. Так когда же украинцы увидят новые цены в аптеках. Или необходимые лекарства просто перестанут продавать?


понеділок, 21 листопада 2016 р.

Від скасування 7% ПДВ на ліки у першу чергу виграє споживач - голова ГО “ВОМФАФР” Олена Пруднікова

www.unn.com.ua На сьогодні всі імпортери ліків, а також вітчизняні виробники мають сплачувати 7% ПДВ. Якби його скасували, то, в цілому, можна б було розраховувати на значне здешевлення лікарських засобів. Про це у коментарі УНН зазначила голова ГО “ВОМФАФР” Олена Пруднікова.

“7% ПДВ поширюється сьогодні на всіх — і на імпортерів ліків, і на наших виробників, і на аптеки −7% ПДВ. Його треба було б відмінити, — ці 7% при ввезенні, при виробництві і у роздрібі. Якби його відмінили, а це більше 25% йде податку, — це могло б знизити ціни на лікарські засоби. Єдина проблема — це те, що ти ще не продав, а при ввозі вже маєш заплатити цей податок. Тобто, вони (імпортери) привезли і на таможні мають сплатити 7% від продукції, а лікарські засоби ж ще не продані, оце єдина проблема”, — розповіла вона.
О.Пруднікова переконана, що від скасування 7% ПДВ виграли би всі учасники ринку фармпродукції, та в першу чергу — споживачі.

“Якби наше керівництво вирішило знизити ціни (на ліки — ред.) шляхом скасування ПДВ, то, в першу чергу, виграв би споживач, пацієнт. І, по-друге, — імпортери та вітчизняні виробники, а також аптеки”, — додала експерт.

Нагадаємо, у 2015 обсяг імпорту лікарських препаратів в Україну скоротився вдвічі.
Також нагадаємо, за словами І.Щедріна, імпортери фармпродукції в Україні наразі стикаються з тими ж проблемами, що і раніше, навіть, незважаючи на спрощення процедури реєстрації для окремих іноземних виробників ліків.

“На практиці це (спрощена реєстрація — ред.) — не запрацювало. Я чув, що всього 13 або 16 препаратів пройшли по процедурі прискореної реєстрації, а це мізерно мала кількість, звичайно. Враховуйте, що в Україні зареєстровано 14,5 тис. препаратів”, — пояснив він.
Як відомо, нещодавно на базі складського комплексу “Юніверсал Лоджістік” пройшла зустріч імпортерів лікарських засобів з представниками Київської митниці ДФС України. Під час заходу обговорили практичні аспекти ввозу лікарських засобів та медичних виробів, а також порядок і методи визначення митної вартості імпортних ліків.

http://www.unn.com.ua/uk/news/1620664-vid-skasuvannya-7-pdv-na-liki-u-pershu-chergu-vigraye-spozhivach-ekspert

четвер, 26 травня 2016 р.

Сонм історичних алюзій, або Нариси громадської експертизи регуляторних новел з державного контролю якості ліків


Днями у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулося засідання комітету Громадської ради при МОЗ України з питань діяльності фармацевтичної галузі (далі — Комітет), де було розглянуто низку актуальних нормотворчих ініціатив. У ході місцями гострої, але конструктивної і, головне, належно аргументованої експертно-професійної дискусії, учасники засідання дійшли висновку, що деякі недавні нормотворчі ініціативи МОЗ України щодо державного контролю якості лікарських засобів (зокрема, з розширенням повноважень Державної служби України з лікарських засобів щодо проведення перевірок тощо) не просто суперечать чинному законодавству, а й порушують конституційні права як пересічних українських громадян, так і суб’єктів господарювання, не кажучи про негативні наслідки для ефективного функціонування фармацевтичного ринку, а отже — належного медикаментозного забезпечення населення країни.

ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ

Відкриваючи засідання, Олена Пруднікова, голова Комітету, представник ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада», звернула увагу на наявність актуальних спільних питань та цілей з Комітетом з питань медичного самоврядування та запропонувала провести спільне засідання 2 комітетів Громадської ради, винісши на його порядок денний питання самоврядування у фармацевтичній галузі (шляхом голосування дану пропозицію було підтримано).
За ініціативи Тетяни Котляр, представника асоціації «ФАРМУКРАЇНА», на засіданні було розглянуто питання щодо винесеного на громадське обговорення МОЗ України 05.04.2016 р. проекту Закону України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який передбачає вивести з-під дії даного закону державний контроль якості лікарських засобів. З цього приводу відбулася жвава дискусія з розмаїтою аргументацією «за» і «проти».

Георгій Лідвінський, представник «Асоціації індійських фармацевтичних виробників IPMA» і юрист за фахом, на прохання членів Комітету представив до уваги присутніх проект експертного висновку щодо відповідності законопроекту «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Конституції України та чинному законодавству загалом, який згодом був підтриманий учасниками засідання.

У вказаному висновку зазначається, що з пояснювальної записки до проекту закону випливає, що його основною метою є дотримання вимог ст. 3 та ч. 1 ст. 49 Конституції України, а також отримання об’єктивних результатів перевірок під час здійснення державного контро­лю якості лікарських засобів. Також, відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, його метою є посилення спроможності реагувати на випадки виявлення в обігу незареєстрованих, субстандартних, неякісних та фальсифікованих лікарських засобів.

четвер, 4 червня 2015 р.

Виступ Голови ГО «ВОМФАФР» Олени Пруднікової на 4– му Міжнародному фармацевтичному форумі "Аптеки Світу - 2015"


Від імені ГО «ВОМФАФР» бажаю висловити низку зауважень та проблемних питань, які виникли до створеної ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» та проекту Закону України «Про фармацевтичне самоврядування», розробленого за її участю. 

Складається враження, що ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата»  всіма доступними і недоступними засобами намагається монополізувати контроль над фармацевтичною галуззю та фармацевтичними працівниками.

Чому я говорю про монополізацію? Вивчите статут ГО та законопроект, що нею розроблений. Ви зустрінете там постійно повторювані меседжі  «Єдина самоврядна організація», «Єдиний реєстр провізорів та фармацевтів України». Ці меседжі «важко переоцінити», адже вони красномовні та відверті. Однак виникає дуже багато запитань, як до законопроекту, так і до ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» особисто.

На наш погляд, ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» відверто вийшла за межі діючого законодавства, передбачивши у своєму статуті видачу ліцензій. Ліцензування в Україні регулюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Видача ліцензій на вид діяльності «гуртова та роздрібна реалізація лікарських засобів», ліцензії на виготовлення лікарських засобів в аптечних умовах та персональної ліцензії на надання фармацевтичних послуг, прописані у статуті ГО, є порушенням згаданого закону України. Тобто, ще на стадії утворення ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата»  вийшло за межі діючого законодавства України. Стало, так би мовити, поза законом.

Крім того, ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», будучи розробником  Закону України «Про фармацевтичне самоврядування», фактично є його першим порушником. Саме так, оскільки, згідно статті  3 проекту, передбачено, що визначення «фармацевтична палата» та похідні від нього може використовувати лише та організація, яка створена і діє відповідно до цього закону.

Закон ще на стадії проекту, його ще не прийнято Верховною Радою України, а   ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» вже існує, вона вже зареєстрована та функціонує на повну, використовуючи визначення та похідні. З першого погляду дуже дивно. А якщо пильніше придивитися, нічого дивного немає. Повернемося до питань монополізації. ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», мабуть, вважає, що етично та практично правильним є спочатку створити ГО, а потім саме під нього прописати закон. При цьому бажано позбавити всіх інших конкурентів навіть примарної можливості посісти заброньоване заздалегідь місце. Законопроект прописаний під конкретно створену організацію, і це побачила не тільки ГО «ВОМФАФР», до такого саме висновку дійшла й ВГО «АПАУ», та, мабуть, і багато інших.

«Дивовижним» збігом  є й ведення «Єдиного реєстру провізорів та фармацевтів України». Його ведення вже прописано у статуті ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», а законопроект визначає метою професійного самоврядування сприяння та організаційне забезпечення ведення Реєстру провізорів та фармацевтів України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  Кабінет Міністрів ще нічого не визначив, а статут вже є.